g: 29.11.2016
Толкова і грамотна книжка про те, як працює наш мозок. Як він створює для нас ілюзії цілісного світосприйняття, ховає від нас безліч отриманої інформації, створюючі постійні моделі світу, покращуючи їх під впливом нових сигналів, роблячи безкінечні передбачення нашої поведінки, поведінки оточення, так щоб у нас було постійне відчуття вільного вибору і легкості розумових процесів. Все це докладно, з гумором, на прикладах.
Звісно, Фріт не залишив без уваги і наші беззупинні взаємодії з іншими людьми, необхідність і майстерність в яких є характерною особливістю нашого мозку. Тут теж Фріт детально описує все, що на цей час відомо нейробіології щодо характеру та механізмів цих взаємодій.
Ну і щодо свідомості і волі (питання, що виникає у кожного, хто цікавиться роботою мозку і береться за подібну книжку). На думку автора, ніякого єдиного центру просто не існує. Рішення приймає мозок, коли ціла система ділянок накладає кожна свої обмеження, що у сумі і визначає наш остаточний вибір. Принаймні поки що ніякого гомункулуса у мозку вчені не виявили. (До речі, Семір Захі, слова якого наводить Фріт, впевнений, що ніякої ділянки, задіяної виключно в керуванні іншими ділянками, у нашому мозку і бути не може, оскільки не має жодної ділянки, яка тільки відсилала би сигнали, не отримуючі сигнали від інших)
Цікаво, пізнавально, доступно. Одну зірочку зняв виключно через дивну любов автора до зносок. Хоча, переважно, всі ці відгалуження від тексту дотепно розвивають думку і роблять текст жвавішим, їхня кількість (часом з десяток на сторінку) більше збиває, ніж допомагає, порушуючи ритм.
подпороговое восприятие (subliminal perception)
Когда мы подражаем действиям другого человека, мы внимательно наблюдаем за ним, но при этом не воспроизводим собственно его движений. Мы стараемся понять по его движениям нечто скрытое в его сознании – цель этих движений. Затем мы подражаем ему, совершая движения, имеющие ту же цель.
Мозг делает предсказания об окружающем мире, а затем проверяет, насколько хорошо эти предсказания работают.
шизофрения – это не раздвоение личности, при котором в одном теле оказываются два сознания. Раздвоение при шизофрении затрагивает разные части одного сознания: эмоции и знания, волю и действия
Мы думаем, что у нас есть прямая связь с материальным миром, но это иллюзия, создаваемая нашим мозгом. Наш мозг создает модели материального мира, совмещая сигналы, поступающие от органов чувств и априорные ожидания, и именно эти модели мы и осознаём как окружающий мир.