Глагол, 2006. ISBN: 5-87532-064-8

Взявся випадково і, чесно сказати, здивувався, наскільки якісним виявився твір. Автобіографічним роман можна назвати з натяжкою – достатньо згадати, що головний герой не негр, як автор, а у 50-ті роки колір шкіри грав не останню роль у стосунках між людьми і це наклало б відбиток на всю фабулу. Але при цьому жодного разу я не відчув натягнутості чи сюжетної фальші. Все на місці, всі дії героїв і їхні слова доречні. Якщо вже мова зайшла про сюжет, то найбільш близька «Комната Джованні» до «Дома на краю света» Каннінгема. Та сама заглибленість у стосунки, по-чоловічі скупа на висловлення почуттів через слова, та сама розлита по всьому роману туга, хоча «Комната Джованні» вийшла значно драматичнішою, якщо  не трагічнішою. Ну а через місце дії – Париж і гомосексуальну тематику (точніше, гомоеротичну, оскільки відвертих описів Болдуїн уникнув) «Комнату Джованни» можна назвати м'яким варіантом Жене, хоча до рівня вбудованого в текст Жене цинізму Болдуїн навіть близько не підібрався та й, певно, не прагнув цього. Варто відмітити також і переклад – він бездоганний, плине, як ріка. 17.11.2013