Франція Монголія Юніверс Білорусь Правда Открытый мир Іран Латвія Текст худліт Ізраїль Колумбія Симпозиум Словенія Бразилія Люксембург США Terra Fantastica ПАР Дніпро Фоліо сатира Китай Аргентина Фінляндія Бельгія Алгоритм АСТ Ірландія Росія Северо-запад пресс Рипол УльтраКультура Північна Корея Україна Литва Азбука Художественная литература фантастика БСГ-Пресс Гиперион Німеччина дрянь Чехія Лілея-НВ Болгарія Італія Критика Пакістан мандріан Балкани Молдова Греція історія Буква і Цифра g Иностранка Центрполиграф Советская Россия Детская литература Південна Корея Терра Португалія Aвстралія Мексика Захаров Гелиос Глагол Ісландія Red Fish Канада Главліт Норвегія Дуліби поп Туркменістан Софія Молодая гвардия Данія Індія шум біографії Кальварія КоЛибри наукпоп Нігерія СРСР Книжковий клуб Британія У-Фактория Австрія жестяк Японія Сирія Сербія НЛО Вагриус Піраміда Kolonna Наука Швейцарія Угорщина Туреччина Гелеос Польща Швеція ЗебраЕ Ad Marginem Радуга Румунія Голандія Прогресс Кристалл Советский писатель kindle Corpus Іспанія Митин Журнал Книга Уругвай Амфора Laurus Махаон нобель Узбекістан n Эксмо драматургія Єгипет Хорватія ГИХЛ

Александр Рожков
В кругу сверстников: Жизненный мир молодого человека в советской России 1920-х годов

Новое литературное обозрение, 2014. ISBN: 978-5-4448-0216-8


Чим далі заглиблюєшся в історію, тим частіше потрапляєш на дослідження дуже вузьких і спеціальних тем. Починати з них, напевно, не варто, але на певному етапі переходу з оглядових масштабних досліджень на дрібні деталі не уникнути.
'В кругу сверстников' - саме така книжка про індивідуальні деталі великоï картини СРСР у вузькому розрізі - молоді шкільного, інститутського і призивного віків 20-х рр. Сам підхід - соціальна історія - ускладнює можливість робити узагальнення, бо базується на особистих історіях, документах окремих одиниць.
Але навіть при такому масштабуванні деякі висновки напрошуються. Перший з них - показушність і декларативність більшості заяв перших років СРСР - від загальнодоступноï освіти до особливого характеру Красной Арміï, яка нібити стала повною протилежністю арміï царськоï.
Відчувається, що 20-ті були роками величезного підйому низів, що повірили в обіцянку 'кто був ніким, той стане всім'. І поступового розуміння нездійсненості цих обіцянок. Освіта не стала загальнодоступною навіть для робітників і селян, які часто були вимушені оплачувати ïï прямо або опосередковано (через, наприклад, т.зв. 'самообложение') і, як наслідок, часто кидали навчання на півшляху. Масовість часто означала значне падіння якості - як у шкільній, так і вищій освіті. Всю ïï систему просякали несчисленні обмеження, ідеологічні перешкоди, різноманітні фаворитизми та несправедливості. Беззупинні масові чистки серед студентів і викладачів робили ніщивні удари як по можливостям отримати освіту, так і по наповненості самого поняття освіти.
Армія, яку переважно селянство сприймало як можливість соціального ліфту, шанс отримати навички, більші. ніж давало середовище, вирватися з касти, натомість намагалася зробити з красноармійців майбутніх безплатних агітаторів комуністичного експерименту, роблячи у підготовці серйозний перекіс на політграмоту на шкоду будь-яким спеціальним знанням.
Звісно, нова реальність не була однозначною. Комусь вона дійсно надала неможливі до цього шанси, але масштаби змін були на порядки меньші, ніж прийнято вважати, виходячі з радянськоï пропагандистськоï картинки. А головне, перше десятиліття не народило ніякого особливого покоління нових радянських людей (як цим завжди хизувалася радянська влада), скоріше, покоління конформістів, які вимушені були прийняти нові правила гри, залишившися, по суті, в межах своєï селянськоï або дрібнобуржуазноï психологіï, вірувань і світогляду. Головний висновок з книжки - навіть у перші роки СРСР ідеалізм побудови нового світу не був панівним явищем. Про подальші роки годі й казати.
Решта - це безліч деталей побуту, сподівань і розчарувань молодих людей майже сто років тому. 09.05.2015

Прошедшее нужно знать не потому, что оно прошло, а потому, что, уходя, не умело убрать своих последствий. (Ключевський)

В новой советской школе было не слишком много нового.

С 1929 года в советской России было запрещено отмечать Рождество Христово.

Ведь о войне – только наше, партийное мнение правильно: зачем же печатать остальные?

Некоторые из них (крестьянских парней) искренне полагали, что Ленин – это должность.

© MMVIII-MMXV, bookworm