Кэндзи Маруяма «Течение лета» «Наш выходной» «В снегах». Ясуси Иноуэ «Потоп». Дзюнъити Ватанабэ «Фонендоскоп». Такако Такахаси «Любовь к кукле». Сёхэй Оока «Засада». Дзира Икусима «Таксист». Синъитиро Накамура «Дорога к замку»

Известия, 1987

Маруяма, як завжди, запропонував тонкі психологічні замальовки. З трьох оповідань, вперше читав тільки «Наш вихідний» – побутову, на перший погляд, історію без виразного фіналу з життя кількох молодиків, яка сприймається як ілюстрація до «втраченого покоління», де під «втраченим» розуміється будь-яку молодь, яка завжди стикається з конфліктом між бажаннями і можливостями.

Іноуе традиційно звернувся до художньої обробки історії, створивши з короткого рядка у літописупро китайського військовоначальника повноцінну алегорію, що перегукується зі знаменитим «висікти море».

Історія з життя лікаря у Ватанабе. Японська чеховщина.

Два містичних оповідання – «Любов к кукле» Такахаси і «Дорога к замку» Накамури. Перше написано жінкою, і має традиційні для мене вади жіночої прози – надмірну увагу до чуттєвості. Втім містичний дух, красива замкненість форми, коли кінець перетворюється на початок компенсує деякі недоліки сюжету. «Дорога до замку» – здається, автор прочитав Кафку і вирішив створити японський варіант ідеї життя як шляху до замку.

Оока запропонував оповідання з часів другої світової, яке зараз, у зв'язку з обставинами набуває особливої цікавості.

Ну і «Таксист». Про справжнього японця, який, здається, не може не працювати до останнього дня життя.

Класна збірка. Всі оповідання по-своєму цікаві, жодного зайвого. Ну і переклади Чхартішвілі. 29.06.2014