Кура Сандель «Мистецтво вбивати». Артур Омре «Вугрі в підливі з прянощей», «Втеча». Арнульф Еверланн «Той, що пропав без вісті». Сігурд Гуль «Вбивця». Тар'є Весос «Нільс Фет», «Кінь». Енгвалл Баккан «Сліпе серце». Аксель Сандемусен «Щур». Йон Гієвер «Собака розуміє». Юган Борген «Літній будиночок», «Кінець гри». Фінн Гавреволл «Це Карл Юган прийшов з квітками». Ейвін Булстад «Мала жінка», «Без медалі». Турборг Недреос «Час затемнених вікон». Нільс Юган Рюд «Юлія і білий кінь». Туролф Ельстер «Ранок на вулиці Ейлерта Сюндта». Сігурд Евенсму «Нічний кельнер». Інгвалл Свінсос «Історія з кабаном», «Дудник лісовий». Алф Прейсен «Пасторська дорога». Агнар Мюкле «Підсоложене приниження». Коре Голт «Мій брат». Сульвейг Крістов «Райська рибина». Тер'є Стіген «Скриня». Сігб'єрн Гельмебакк «Бірта із Свейгенеса». Фінн Б'єрнсет «Дівчина в червоних капцях». Гуннар Буль Гуннерсен «Ластівка в руці», «Турист». Гуннар Люнде «Активна психологічна війна». Еспен Говардсголм «Які новини?»

Дніпро, 1975

Наврядчи збірку можна вважати адекватним зрізом норвезької літератури 70-х років – новели такі рівні і за сюжетами, і за авторським стилем, ніби їх написав один автор. Між тим, авторів у збірці під 20. Втім, при всьому при цьому загалом складається непогане враження – життєві такі історії, down-to-earth. Після нещодавно прочитаної історії повсякденного життя вікінгів постійно в описах героїв знаходив  залишки традицій тисячорічної давнини.

З усіх новел виділю, напевно, одну – «Скриня» Тер'є Стігена. Дотепна історія про чоловіка і дружину, які відмовлялися щось робити, тому що в них така вдача, що нічого все одно не вийде. 21.02.2015