g Канада СРСР Іран Росія Aвстралія Вагриус Швейцарія Глагол КоЛибри Литва Туреччина Рипол Фінляндія УльтраКультура Центрполиграф дрянь Азбука Індія Прогресс Гелиос n Терра Єгипет Молдова Дуліби Бельгія драматургія Митин Журнал Ізраїль Гиперион ГИХЛ Главліт Художественная литература Советская Россия Балкани Північна Корея Молодая гвардия Сербія Ірландія kindle нобель жестяк ПАР історія Австрія Критика Білорусь Туркменістан Польща Італія Хорватія Red Fish Открытый мир Пакістан Corpus Захаров Швеція Словенія Северо-запад пресс Симпозиум біографії Амфора Голандія Бразилія Советский писатель Детская литература Terra Fantastica США шум Эксмо Мексика ЗебраЕ Колумбія Софія Японія Сирія Кристалл Ісландія Фоліо Кальварія Книга У-Фактория АСТ Махаон Радуга Узбекістан Чехія Іспанія Данія худліт Франція Наука Уругвай Гелеос Kolonna Юніверс сатира Нігерія фантастика Правда Німеччина Піраміда Лілея-НВ Україна Аргентина Дніпро Норвегія наукпоп Болгарія поп Британія Ad Marginem Буква і Цифра Китай Греція Люксембург Португалія мандріан Румунія Алгоритм Книжковий клуб Иностранка Угорщина Монголія Текст БСГ-Пресс НЛО

Збірка
Дорога к замку

Кэндзи Маруяма «Течение лета» «Наш выходной» «В снегах». Ясуси Иноуэ «Потоп». Дзюнъити Ватанабэ «Фонендоскоп». Такако Такахаси «Любовь к кукле». Сёхэй Оока «Засада». Дзира Икусима «Таксист». Синъитиро Накамура «Дорога к замку»

Известия, 1987

Маруяма, як завжди, запропонував тонкі психологічні замальовки. З трьох оповідань, вперше читав тільки «Наш вихідний» – побутову, на перший погляд, історію без виразного фіналу з життя кількох молодиків, яка сприймається як ілюстрація до «втраченого покоління», де під «втраченим» розуміється будь-яку молодь, яка завжди стикається з конфліктом між бажаннями і можливостями.

Іноуе традиційно звернувся до художньої обробки історії, створивши з короткого рядка у літописупро китайського військовоначальника повноцінну алегорію, що перегукується зі знаменитим «висікти море».

Історія з життя лікаря у Ватанабе. Японська чеховщина.

Два містичних оповідання – «Любов к кукле» Такахаси і «Дорога к замку» Накамури. Перше написано жінкою, і має традиційні для мене вади жіночої прози – надмірну увагу до чуттєвості. Втім містичний дух, красива замкненість форми, коли кінець перетворюється на початок компенсує деякі недоліки сюжету. «Дорога до замку» – здається, автор прочитав Кафку і вирішив створити японський варіант ідеї життя як шляху до замку.

Оока запропонував оповідання з часів другої світової, яке зараз, у зв'язку з обставинами набуває особливої цікавості.

Ну і «Таксист». Про справжнього японця, який, здається, не може не працювати до останнього дня життя.

Класна збірка. Всі оповідання по-своєму цікаві, жодного зайвого. Ну і переклади Чхартішвілі. 29.06.2014

© MMVIII-MMXIV, bookworm