g: 19.10.2015
Чекав щось на кшталт «Слова живого и мертвого» Нори Галь чи «Высокого искусства» Чуковського, але ця книжка інша. Побудована на вирізках, що їх Мільчин робив протягом свого редакторського життя, на тему редакторської роботи: що таке редактор, який редактор корисний, а який шкідливий, дещо з практики редакторської роботи (втім, переважно, з теоретичних позицій. Скажімо, наводиться кілька дискусій радянських часів про редактуру як явище). В якомусь відношенні цікаво, робота редактора – це постійне балансування між втручанням у текст і невтручанням, пошук цієї золотої середини, яке робить редактуру близькою до роботи перекладача. Але занадто вже вузькоспеціально і трохи довгими цитатами з статей нагадує збірки «100 афоризмів про мудрість». Безпосередньо реальних зразків роботи редактора у книжці не так уже й багато. Причому приклади з тих самих Нори Галь, Чуковського, а з нового для мене – трохи з Маршака з часів його роботи у «Детгизе», Твардовського і загалом діяльності «Нового мира», ну й ще трошки по дрібницях.
Загальний вердикт особисто для мене – почитати можна, але наврядчи колись до книжки повернуся.