g: 10.03.2018
Переоцінив свою зацікавленість в темі. Якщо спочатку аналіз образу ведмедя з точки зору біблії і перші дві-три статті про використання образу ведмедя в інтерпретації Росії на Заході ще тримали увагу, то потім усе перетворилося на безкінечне перерахування одно і того самого в уявленнях усіх народів і країн. Текстом розсипані влучні і глибокі спостереження як про рускіх, так і про їхнє сприйняття (а також про причини такого сприйняття), але загальна апатія до самої теми, яка і зрозуміла була з самого початку, і яка, власне, не викликала іншого питання, крім “та яке мені діло до того, де їх бачать ведмедем і чому”, розтягнула читання на довгі місяці. За дурною звичкою, я майже ніколи не кидаю книжки, ось і маємо, що нічого іншого весь цей час я і не читав.
І ще дратувала цей ледь не загальний вой – ах, треба відмовлятися від цих стереотипів, Росія інша!
